Керченський міст

Україна, як велика європейська країна, має багато доріг, але напрямок доріг перетинають ріки та поля, тому у цих місцях будуються мости.

Одним з таких мостів (як їх у народі називають довгобудовою) є Керченський міст, котрий має зв’язати Крим із Кубанню. Ідею будівництва моста через Керченську протоку висловив Альберт Шпеер на початку 1943 роки.

Серед цікавих фактів, наприклад, у книзі “Воїни сталевих магістралей” є згадка про цей міст: “Будівництво моста було розпочато ще німецько-фашистськими військами, але це було у зародковому стані. Крім моста необхідно було ще побудувати близько 80 км залізниці, що підходить до мосту. Основне будівництво розгорнулось після закінчення Кримської операції. Залізничні війска та спецформування НКПС зробили велику роботу. Міст через Керченську протоку було збудовано 3 листопада 1944 року, вона відкрилась для залізничного транспорту.

Гітлер не сумнівався в успіху і хотів перекинути в Кубань війська і техніку для походу на Індію. Німці привезли до Керчі металеві конструкції, цемент й решту будівельних матеріалів. Розвідники радянської авиації відзначили підвищення активності на Керченському півострові, але бомбити склади заборонили. Сталін планував захопити Крим і довести до кінця розпочате німцями будівництво. У 1944 році радянські війська з тріском вибили фашистів з Криму та на берегах Керченської протоки закипіла робота. Міст довжиною 4,5 кілометри було побудовано за 6,5 місяців. У листопаді 1944 року його прийняли у тимчасову експлуатацію. У лютому 1945 року по мості пройшов поїзд радянської делегації, котра поверталась з Ялтинської конференції. А через кілька днів його частково зруйнував шторм і потужний лідохід з Азовського моря. Обстріл льодових полів з берегових гармат, і бомбування з літаків не допомогли – 15 проміжних прольотів було зруйновано. Варто зазначити, що при цьому ніхто не постраждав. Сталин зрозумів ситуацію й нікого наказувати не став. Після закінчення війни дослідження мосту провела спеціальна комісія, яка прийняла рішення про проектування капітального високого мосту вартістю близько двох мільярдів рублів.

Будівництво залізничного мосту не вирішує проблеми залізничного сполучення між Україною та Росією через Керченську протоку.

Від станції Джанкой до станції Крим двісті кілометрів неелектрификованої одноколійки, що різко обмежує пропускну спроможність транспортного коридору і вимагає переходу на електровозну тягу. Така ж картина й на таманській частині транспортного коридору у Россії від станції Кавказ: діючі транспортні коридори через Донбас — електрифіковані двоколійні.

Що ж отримають українці й россіяни від будови мосту через море, та чи окупляться вкладені у нього міліарди? Очікується, що новий міст окупить себе за 8—10 років. Наразі Керченська паромна переправа між портами «Крим» й «Кавказ» в середньому перевозить до 1,5 млн тон вантажів й 0,5 млн пасажирів на рік. Прем’єр-міністр Російської Федерації Дмитро Медведєв виступає за якнайшвидший початок будівництва Керченського мостового переходу. Віце-премьєр керівництва Криму Рустам Теміргалієв наводить дані, що вартість мосту, у залежності від проекту, може досягати від $1,5 до 3 млрд.

В кінці 2013 роки, під час візиту президента України Януковича до Москви, питання будівництва мосту було остаточно погоджено у пакеті з найважливішими стратегічними рішеннями про представлення фінансової допомоги Україні. А 30 січня 2014-го Кабмін заявив, що зведення «євразійської» переправи почнеться у 2016 році.